- кровотеча
- -і, ж.Витікання крові за межі кровоносних судин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кровотеча
Смотреть что такое "кровотеча" в других словарях:
кровотеча — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
КРОВЬ — жен. красная, жизненная жидкость, которая обращается в животном теле, в жилах, силою сердца. Кровь состоит из светлой, желтоватой пасоки и из крутой печенки; алая, жильная, артериальная кровь обращается в боевых жилах; черная, подкожная, венозная … Толковый словарь Даля
нефрорагія — ї, ж. Кровотеча із нирки, ниркова кровотеча … Український тлумачний словник
ГЕМАТИТ — муж., греч. ископаемое кровавик, красный железняк. Геморой, гемороиды, недуг почечуй, состоящий в приливе и застое черной крови в полостях брюшной и тазовой. Гемороидалист, человек одержимый гемороем, почечуем. Гемороидальный, почечуйный.… … Толковый словарь Даля
атонічний — а, е. Прикм. до атонія. •• Атоні/чна кровоте/ча маткова кровотеча, зумовлена втратою матки здатності скорочуватися … Український тлумачний словник
баланорагія — ї, ж. Кровотеча з голівки чоловічого статевого члена при її пошкодженні … Український тлумачний словник
бронхорагія — ї, ж. Кровотеча із бронхів … Український тлумачний словник
гастрорагія — ї, ж. Шлункова кровотеча … Український тлумачний словник
гематорея — ї, ж., мед. Кровотеча … Український тлумачний словник
гемобілія — ї, ж. Кровотеча в кишечник із жовчовивідних проток … Український тлумачний словник
